Колишній президент РФ Дмитро Медведєв дав інтерв'ю інформагентству «ТАСС» з нагоди 14-ї річниці початку війни РФ проти Грузії, яку роспропаганда вперто називає «грузино-південноосетинським конфліктом». В інтерв'ю Медведєв зарозуміло заявляє, що «поза всяким сумнівом, грузинська агресія 2008 року та український конфлікт – це ланки одного ланцюга»... «Не сумнівався і не сумніваюся» Високопосадовець Медведєв не соромиться заявляти державному агентству «ТАСС», що колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі – «дурилка картонна», а США «таку ж провокаційну, скажемо відверто, злочинну політику агресивно ведуть і на Україні». «Як і у випадку з Грузією, американці свідомо посилювали в Києва відчуття безкарності, накачували його зброєю, спонукали до вбивств мирних мешканців Донбасу. И зараз продовжують вправлятися з Україною, на долю якої їм плювати. Цель та ж – знищити Росію», - параноідально проголошує Медведєв. І продовжує: «Наша відповідь жорстка, але ретельно продумана. Росія проводить в Україні спеціальну військову операцію та домагається миру на наших умовах. Саме на наших, про це слід говорити прямо. А не на тих, які нам намагаються нав'язати колишні "партнери" з міжнародної спільноти, які прагнуть військової поразки Росії. Ми маємо свої національні інтереси, і ми їх забезпечимо всіма доступними способами». «На жаль, і в Грузії, і в Україні влада цих країн не залишила Росії вибору, зірвавши процеси політичного врегулювання цих конфліктів. І ми свідомо пішли на військове втручання. Ні тоді, ні зараз я не сумнівався і не сумніваюся у правильності ухваленого мною рішення про збройне придушення агресії»,- лицемірно бреше колишній президент РФ, який був всього лише маріонеткою в руках путіна. «Спроби стати оперетковим диктатором за рахунок крайнього націоналізму завжди закінчуються саме так. Це варто засвоїти різноманітним зеленським, яких так завзято підтримує західний світ у корисливих цілях, дуже далеких від демократії та гуманізму. Саме на совісті нинішньої влади Малоросії – остаточне закопування мінських домовленостей та загибель величезної кількості мирних жителів на Донеччині. За це їм рано чи пізно доведеться відповісти», - загрожує Медведєв, смішно маніпулюючи терміном «Малоросія», який нічого не означає. «Думаю, Україні та Грузії не бачити членства ні в НАТО, ні в Євросоюзі, куди можна потрапити лише крізь вузький отвір Північноатлантичного альянсу», - вже не стверджує, а лише передбачає Медведєв. «Голосувати поки що не готові» Видання, що помилково називає себе «Независимой газетой», з кремлівською діловитістю повідомляє про те, що «до Херсонської та Запорізької областей приміряють інтернет-референдуми». «Формати голосування на українських територіях, підконтрольних РФ, щодо входження до складу Росії поки що так і не визначені. Оскільки чіткого плану поки що не оголошено, звучать різні пропозиції», - пише «НГ», ніби розмірковує про проблеми підмосковного регіону. «Підготовка до референдуму на підконтрольних РФ територіях затягується, - починає свій опус «Независимая». - Цілком може виявитися, що до єдиного дня голосування (ЄДГ) 11 вересня Херсон та Запоріжжя не будуть готові голосувати. Ідуть дискусії і за форматом волевиявлення. «Можна піти за декількома сценаріями та надати ширший варіант проведення референдуму, у тому числі онлайн-голосування», – запропонував депутат Держдуми від Криму Михайло Шеремет. За його словами, слід провести голосування у змішаному форматі – очно та онлайн, щоб забезпечити безпеку учасників та дати можливість проголосувати мешканцям, які залишили ці регіони». Пройдисвіт Шеремет відверто бреше, що «багато жителів Херсонської та Запорізької областей стали вимушеними переселенцями та біженцями, але хочуть взяти участь у референдумі»: «...Тому я думаю, що має пройти як онлайн-голосування, так і безпосереднє – на виборчих дільницях», – додав Шеремет. Дати проведення референдумів поки що не визначено, тому, на думку депутата, голосування можуть бути призначені на один день». «Независимая» діловито уточнює, що «Херсонська область з березня перебуває під повним контролем російських військ (не відповідає дійсності – «ОстроВ»), у Запорізькій області 70% території – під контролем Збройних сил РФ», і тому, на думку газети, «не зовсім зрозуміло, наскільки пропозиція згадати про електронне голосування на підконтрольних територіях здійсненна в принципі. Крім того, не зовсім зрозуміло, що це дало б владі». Прокоментувати ситуацію московська газета просить, звісно, комуніста – якогось «керівника аналітичного центру КПРФ, депутата Держдуми» Сергія Обухова, який повчає, що для організації електронного голосування на захоплених Росією територіях України «хоч би технічно потрібна наявність кількох факторів». «По-перше, в регіонах, де голосуватиметься, потрібна широка інтернет-мережа. По-друге, на підконтрольних РФ територіях має бути налагоджена робота сервісу держпослуг, по-третє, необхідно організувати верифікацію на цьому порталі громадян, нарешті, по-четверте, організаторам виборів доведеться забезпечити видачу російських паспортів громадянам, які бажають взяти участь у референдумі та верифікуватися. На думку Обухова, поки що організовано процес лише за четвертим пунктом. Що стосується перших трьох, то про те, що відбувається на територіях та їх інфраструктуру, мало відомо навіть місцевим комуністам, які активно підтримують спецоперацію і стежать за новинами на територіях. «Можливо, інфраструктура та комунікації залишилися, а систему треба лише перепрограмувати, але що там насправді, сказати складно, – каже Обухов». «За інформацією Обухова, рівень готовності підконтрольних територій до єдиного дня голосування (ЄДГ) поки невисокий, тому референдуми можуть бути відкладені, щоб у місцевих військово-цивільних адміністраціях не було цейтноту. «Звичайно, теоретично за місяць можуть і підготуватися, у Криму референдум провели за 2-3 тижні, а кількість виборців там приблизно така сама. Але все ж таки влада залишає собі місце для маневру, тому і дату точно не призначили, і форми голосування до кінця не прояснили», – цитує кремлівська «НГ» ділового комуняку Обухова. «Буря у склянці» Ще одна кремлівська газета під назвою «Аргументы и факты» стверджує, що в Україні відбувся «мерський бунт» проти Зеленського. Газета відштовхується від статті у виданні The Washington Post про нібито «конфлікт між командою президента Зеленського та мерами деяких великих міст», переказуючи її, природно, на свій лад: «Якщо коротко, мери великих міст, зокрема Дніпра, Чернігова та Рівного, вважають, що офіційний Київ в особі президента Зеленського та його команди відсуває регіони від годівниці – мільярдів доларів міжнародної допомоги. Все це подається під соусом занепокоєння про те, що президентська адміністрація «готова відмовитися від обіцянок та планів щодо децентралізації влади». А тут ще й військові адміністрації створені, які мають повноваження в рази вищі, ніж громадянська влада на місцях». За версією «АиФ», мери великих міст України хочуть більшої самостійності у пошуку закордонних коштів на відновлення своїх регіонів. «Центр, звісно, рано чи пізно виділить гроші, одержані від «західних партнерів», на відновлення. Ось тільки всі розпили та відкати підуть через київських чиновників і до рук місцевих діячів, якщо й прилипнуть, то значно менше», - заявляє «АиФ». «Варто зазначити, що війна команди Зеленського та місцевих еліт триває не перший рік. Останні вибори партія президента в регіонах фактично програла – жодного мера від «Слуги народу» не обрали... У такій ситуації адміністрації президента доводилося лавірувати та балансувати, щоб не впасти у диктатуру чи, навпаки, не загратися у демократію з подальшою втратою влади. Зараз, звичайно, команда Зеленського має унікальний шанс відсунути всіх місцевих політиків з публічного поля, зміцнити свою владу на місцях і зачистити галявину для майбутньої політичної боротьби. Тим більше, що в Україні ще не забули, як місцеве самоврядування здатне брати владу у свої руки, коли у Києві відбуваються політичні потрясіння», - зарозуміло розмірковує московська газета. Але водночас і визнає: «Експерти впевнені, що цього разу все закінчиться бурею у склянці води та жодного перевороту не буде». «АіФ» цитує кремлівського політолога Андрія Суздальцева, який вважає, що «невдоволення місцевих еліт не виллється у щось більше, оскільки політичний конфлікт на тлі військових дій і під прапором боротьби із спільним ворогом, справа невдячна»: «Когось може , просто перестріляють, якщо далі обурюватимуться, - вважає політолог. - До місцевих чиновників і навіть силовиків зараз і так є велика недовіра. Київська влада подивилася на ситуації в Херсонській та Запорізькій областях, де майже половина чиновників продовжила роботу під російським прапором». «До речі, Зеленський не має легальних варіантів позбутися неугодних мерів - в Україні досить сильні закони про місцеве самоврядування і просто так змістити обраного керівника не можна. Можна лише посадити за якісь гріхи», - додає від себе «АіФ». А оскільки ситуація явно «притягнута за вуха», «АіФ» змушена завершити публікацію думкою українського політолога Володимира Фесенка, який упевнений, що «масове невдоволення мерів дуже перебільшене». «Невдоволення двох-трьох градоначальників, у яких не склалися стосунки з командою Зеленського, нічим серйозним не закінчиться. «Більшість мерів перебувають у тісному конструктивному контакті з українською владою. Розколу немає, є напруга, спричинена образою», - вважає політолог. І навіщо було «Аргументам и фактам» город городити? «Де буде головний удар...» Газета «Взгляд» продовжує «стратегічне просування» Україною, заявляючи, що «перед взяттям Дніпропетровська Росія звільнить Кривий Ріг». «Росія готує наступ на малу батьківщину президента України Володимира Зеленського – Кривий Ріг... Чи ймовірно, що 30 російських батальйонних тактичних груп найближчим часом справді вирушать з Херсона на північ?.. З'явилися повідомлення про паніку у влади регіонального центру – Дніпропетровська (Дніпра). Триває евакуація документів у держорганах. За нашими джерелами, переправляють одразу на румунський та польський кордон до міст в Україні, які межують. Документація, архіви, діловодство, секретку і так далі», – цитує «Взгляд» якогось «помічника голови» «МВС ЛНР» Віталія Кисельова. Ще один, але вже московський «експерт» - полковник у відставці Віктор Баранець попереджає газету, що до повідомлень про «паніку в Кривому Розі та Дніпропетровську», так само як і до заяв голови військової адміністрації Кривого Рогу Олександра Вілкула про «готовність відобразити наступ 30 російських БТГ», «треба ставитися обережно». "Йде деза, навколо море брехні", - сказав Баранець. - На думку експерта, якщо припустити, що готується наступ від північного кордону Херсонської області у напрямку до Кривого Рогу, такий наступ буде можливим лише після вирішення нагальних бойових завдань на донбаському театрі бойових дій, а конкретніше – після завершення операції в агломерації Слов'янськ – Краматорськ. Крім того, слід забезпечити безпеку Херсона у разі наступу ЗСУ з боку Миколаєва, зазначає співрозмовник. «Зеленський, а потім і міністр оборони України Олексій Рєзніков заявляли про контрнаступ на Херсон, – нагадав Баранець. – Туди почали стягуватись сили. Українці кілька разів намагалися намацати нашу оборону і підготовкою до наступу завдавали ударів по Антонівському мосту через Дніпро. Навіщо? Щоб відрізати наші шляхи постачання на правобережжі...». «Баранець допускає – не виключено, що концентрація сил у напрямку рідного міста президента України є відволікаючим маневром. «У мене враження, що концентруючи війська під Кривим Рогом, російський Генштаб вирішив зірвати задуманий Зеленським наступ на Миколаївсько-Херсонському напрямку, – міркує експерт. – Це правильний маневр – перекинути резерви та зруйнувати плани Зеленського, змусити його війська кинутися латати криворізьку пастку. Це велика стратегічна гра». «У російському Генштабі, вважає Баранець, чекали, що генеральна битва буде на лінії Слов'янськ – Краматорськ. «Вчора ж головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний намагався переконати Зеленського у тому, що українська армія зазнає поразки, якщо вона піде на Херсонсько-Миколаївському напрямку. І ось тут помічені маневри, які наша розвідка поки що не розгадала. Де буде головний удар – це поки що незрозуміло», – констатує полковник у відставці». Цитує «Взгляд» ще одного московського «стратега» - якогось «полковника Центрального апарату міноборони Росії в запасі» Володимира Трухана, який «припустив, що великі міста України звільнятимуть «за херсонським сценарієм», а не танковим штурмом у чоло». «Трухан вважає, що міста «просто відокремлять», тобто візьмуть у оточення. Відставний військовий також припустив, що зараз у великих містах активно працюють наші спецслужби та проводиться серйозна політична робота із населенням. Щодо місцевих чиновників, упевнений Трухан, – вони або втечуть, або перейдуть на російську сторону», - додає «Взгляд». Ощасливила «Взгляд» своєю думкою і якась «голова спілки політемігрантів та політв'язнів України» Лариса Шеслер, яка з Москви «наголошує, що Дніпропетровськ та сусідній Кривий Ріг, як і переважна кількість міст південного сходу України, населені російськомовними людьми, які не можуть погано ставитися до Росії, яка б шалена пропаганда не велася». «Звичайно, у Дніпропетровську, Кривому Розі є люди, які хочуть, щоби російська армія прийшла. Вони чекають на це. Їх залякують, намагаються загнати подібними погрозами у підпілля, у маргінальне середовище. Їх хочуть зробити безсловесними прихильниками нацистського режиму», – намагається переконати Шеслер, ніби не «російськомовні люди» дали прочуханки російській армії і під Києвом, і під Харковом, і в Чернігові, і в Охтирці... Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»
